Генеральний директорат комерції, промисловості та торгівлі (DGTR) запропонував Індії ввести антидемпінгове мито на листи з покриттям, що походять із Китаю або імпортуються з Китаю, на п’ять років, починаючи з 29 березня 2022 року.
Індійський виробник модулів RenewSys India запропонував DGTR ввести антидемпінгове мито на листи з покриттям, імпортовані з Китаю. Після цього DGTR розпочав антидемпінгове розслідування.
За даними RenewSys, задні листи з покриттям у Китаї ідентичні тим, які виготовляються в Індії. Завантажені імпортні листи не відрізняються за технічними характеристиками, якістю, функціональністю чи кінцевим використанням.
У березні 2021 року DGTR розпочало детальне розслідування критих листів, імпортованих з Китаю, і опублікувало свої висновки та рекомендації. Період опитування – з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року.
DGTR також провів аналіз збитків, щоб зрозуміти вплив демпінгу на вітчизняну промисловість. Різні періоди, охоплені аналізом: квітень 2017 – березень 2018, квітень 2018 – березень 2019, квітень 2019 – березень 2020 та фактичний період дослідження.
Задня панель з покриттям — це полімерний композиційний матеріал, який використовується у виробництві сонячних фотоелектричних модулів, який захищає модулі від бруду, пилу, вологи та гниття.
У своєму розслідуванні DGTR виявив, що закриті листи з покриттям експортувалися до Індії за вартістю нижче нормальної, що призвело до демпінгу, причому демпінг був значним. Протягом періоду розслідування Китай скидав 331 метричну тонну листів із покриттям на рік.
DGTR відзначив, що абсолютна вартість імпорту задніх листів з покриттям з Китаю зросла протягом періоду розслідування збитків. Ціни CIF на цей імпорт значно нижчі за незмінні ціни вітчизняної промисловості, що свідчить про те, що ціни сильно занижені на 20-30 відсотків.
Ціни на імпортні листи з покриттям нижчі за собівартість продажів, що мало ціновий{0}}пригнічуючий вплив на індійську промисловість. Протягом періоду розслідування вітчизняна промисловість зазнала збитків, навіть EBIT та рентабельність капіталу були від’ємними, а також різко впав грошовий прибуток вітчизняної промисловості.
DGTR дійшов висновку, що шкода вітчизняній промисловості не була спричинена будь-яким іншим відомим фактором. Таким чином, демпінговий продукт, імпортований із цільової країни, завдав істотної шкоди вітчизняній промисловості.
Його інформація в протоколі вказує на те, що вплив незапровадження антидемпінгових мит на споживачів або наступні галузі є мінімальним. Тому введення антидемпінгових мит не суперечить суспільним інтересам.
DGTR дійшов висновку, що згідно з антидемпінговими правилами Індія повинна ввести антидемпінгове мито- для протидії демпінгу та його негативним наслідкам після розслідування демпінгу, шкоди та причинно-наслідкових зв’язків.
Згідно з правилами про нижчу ставку оподаткування DGTR пропонує ввести антидемпінгове мито, що дорівнює нижчому з значень демпінгової маржі та маржі впливу, таким чином усуваючи вплив на вітчизняну промисловість, на яку впливає 20 відсотків.
DGTR пропонує ввести антидемпінгове мито в розмірі 762 за тонну на захисні листи з покриттям від таких виробників, як Китай або Jolywood, і 908 на тонну для всіх інших виробників.
According to the procedure, the DGTR, which is the designated agency of the Ministry of Commerce, will recommend the imposition of provisional anti-dumping duties or final anti-dumping duties. The Treasury Department's tax office will then take action on recommendations to collect or dispose of such taxes within three months.
DGTR також рекомендував запровадити антидемпінгові мита на певні вироби з плоского{1}}прокату, які імпортуються з Китаю, щоб компенсувати шкоду, заподіяну демпінгом на ринку Індії. Hindalco Industries подала заявку до DGTR від імені вітчизняної промисловості щодо початку антидемпінгового розслідування щодо плоского-прокатаного алюмінієвого прокату, імпортованого з Китаю.