Сонячний бізнес процвітає в останні роки завдяки десятиліттям постійних інвестицій та інновацій у технології сонячних панелей. Виробництво сонячної промисловості процвітає і, як очікується, продовжуватиме зростати ще швидшими темпами в майбутньому. На чолі з Китаєм і Сполученими Штатами країни в усьому світі інвестують значні кошти в удосконалення потужностей з виробництва сонячної енергії для підтримки екологічної трансформації.
У звіті Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) World Energy Outlook 2023 (WEO) досліджується потенціал зростання сонячної промисловості, спираючись на її вже високі результати в останні роки. Виходячи з поточного портфеля проектів, очікується, що до 2030 року відновлювані джерела енергії складуть близько 80% нових генеруючих потужностей, причому більше половини нових генеруючих потужностей припадатиме на сонячну енергію. Однак у World Economic Outlook підкреслюється, що потенціал сонячної енергії набагато більший.
Глобальна річна потужність виробництва сонячних панелей досягне близько 1200 ГВт до 2030 року, але очікується, що з них буде розгорнуто лише 500 ГВт. Однак, згідно з прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, якщо нові встановлені сонячні фотоелектричні потужності Китаю досягнуть 800 ГВт до 2030 року, виробництво електроенергії на вугіллі в Китаї зменшиться ще на 20%, а виробництво електроенергії на вугіллі в Латинській Америці, Африці, Південно-Східна Азія та Близький Схід скоротять обсяг ще на 25%.
За останнє десятиліття виробництво сонячної енергії процвітало завдяки значному збільшенню інвестицій у виробництво сонячної енергії. Очікується, що це підтримає цілі зеленого переходу кількох країн світу.
Однак наразі п’ять країн домінують у виробництві сонячної енергії – Китай, В’єтнам, Індія, Малайзія та Таїланд. Потужність виробництва сонячних модулів у Китаї перевищила 500 мільйонів Вт, що становить близько 80% світових виробничих потужностей. Це означає, що багато країн значною мірою покладаються на імпортовані сонячні панелі для розробки сонячних проектів. Збільшення виробничих можливостей на невеликих ринках сонячної промисловості, таких як США, Південна Корея, Камбоджа, Туреччина та Європейський Союз, може зменшити залежність від кількох ринків і зміцнити ланцюги поставок.
Очікується, що протягом наступних п’яти років ринок сонячної енергії буде зростати на 26% на рік і стане домінуючим джерелом виробництва електроенергії в Сполучених Штатах протягом наступного десятиліття. Крім того, нещодавні інновації та широке впровадження сонячної промисловості призводять до зниження цін на виробництво, причому сонячна енергетика в комунальному масштабі коштує від 24 до 96 доларів США за мегават-годину без субсидій. Це на 56% дешевше, ніж виробництво електроенергії на атомних електростанціях і природному газі, і на 42% дешевше, ніж виробництво електроенергії з вугілля. У поєднанні з субсидіями, передбаченими Законом про скорочення інфляції адміністрації Байдена, витрати на сонячне виробництво значно нижчі, ніж інші джерела енергії.
У той же час Китай є лідером у світі з виробництва сонячної енергії, показуючи приклад іншим країнам. Очікується, що цього року вітрова та сонячна енергія перевищить вугільні електростанції, а до 2023 року Китай додасть 217 гігават фотоелектричних потужностей, що більше, ніж решта світу разом узяті.
Коли мова йде про сонячну енергію, Китай і Сполучені Штати лідирують, і багато інших країн світу наслідують їх приклад. Однак більша диверсифікація ринку виробництва сонячних модулів могла б покращити ланцюги поставок і зменшити залежність від кількох країн із великими обсягами виробництва. Необхідно зміцнити всі сфери ланцюга постачання сонячної енергії, щоб забезпечити відповідність зростаючих виробничих потужностей виробництву та попиту вздовж ланцюга постачання для підтримки оптимальних темпів розгортання.